кужільний
КУЖІ́ЛЬНИЙ див. ку́жільний.
КУ́ЖІЛЬНИЙ, КУЖІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Зробл. з кужеля, кужелі.
Весільна сорочка, що її дарувала молода, була з густого кужільного білого або сірого лляного полотна (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
кужільний —
ку́жі́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
кужільний —
-а, -е. Зробл. з кужеля. Кужільний мотузок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кужільний —
КУ́ЖІЛЬНИЙ, а, е. Зробл. з кужеля. Кужільний мотузок.
Словник української мови в 11 томах