кузов

КУ́ЗОВ, а, ч.

Частина автомашини, автобуса і т. ін., признач. для перевезення вантажу або людей.

За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Л. Смілянський);

Відчув, що сидить у кузові відкритої тритонки, яка, завиваючи, долала вибоїни піщаної дороги поміж густими лозами та вільхами (О. Бердник);

Гудуть машини по шляхах, і мішки з зерном, ..лежать у кузовах сито, заколисано (Є. Гуцало);

У тiй калюжi вже два епiлептики втопились .. Машина, бува, заїде, так нiс трактором вирвуть, а кузов там залишається (О. Чорногуз);

У кузові сиділи конвоїри, а гайдамаків не видно було за бортами (В. Шкляр);

Вiдсутнiсть жорсткого механiчного контакту кузова локомотива з корпусом датчика, розмiщеного на рамi вiзка, дозволила значно пiдвищити надiйнiсть i ресурс датчика (з наук.-техн. літ.).