кузов
ку́зов
-а, ч.
Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кузов — ку́зов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кузов — 1. (воза) короб, васаг, драбини, драбинник 2. (торбина) козуб, кузуб, козубень, козубець, козубенька Словник чужослів Павло Штепа
- кузов — КУ́ЗОВ, а, ч. Частина автомашини, автобуса і т. ін., признач. для перевезення вантажу або людей. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Л. Словник української мови у 20 томах
- кузов — КУ́ЗОВ, а, ч. Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Сміл. Словник української мови в 11 томах