1. Словник української мови у 20 томах

кульгавість

КУЛЬГА́ВІСТЬ, вості, ж.

Нерівна хода, пов'язана з хворобою ноги або каліцтвом.

До всього призвичаюється людина. Кульгавість – а втім, часом її зовсім не помітно – та кийок ні в чому немовби не перешкоджають нині Сергієві Антоновичу (Ю. Шовкопляс);

Вона була вродлива, та на її обличчі лежав відбиток суму і болю, спричинених потворною кульгавістю (Л. Дмитерко);

Через кульгавість не взяли Стратона ні в яничари, ні на галери, купив його на базарі багатий баринський бей до коней (Р. Іваничук);

Коли згадувано про кульгавість Ярославову, то не для приниження єства, а лиш для зайвого й недвозначного нагадування про те, що князь сей кульгавий був єством, але не духом (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кульгавість — кульга́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кульгавість — -вості, ж. Нерівна хода, викликана хворобою ноги або її укороченням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кульгавість — КУЛЬГА́ВІСТЬ, вості, ж. Нерівна хода, викликана хворобою ноги або її укороченням. Вона була вродлива, та на її обличчі лежав відбиток суму і болю, спричинених потворною кульгавістю (Дмит., Наречена, 1959, 139); До всього призвичаюється людина. Словник української мови в 11 томах