кульгання
КУЛЬГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. кульга́ти.
Останні два слова замалим не римувалися. Вони надовго заволоділи його кульганням.., Карл-Йозеф усе крутився навколо цієї незугарно-знущальної парочки (Ю. Андрухович);
Спочатку з'являється хруст у суглобах, потім спостерігаються незначне кульгання (наслідок болючості), типова короткочасна скутість (з навч. літ.);
Причиною кульгання також може бути незручне взуття (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me