кульковий
КУЛЬКОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ку́лька.
По шибках колись стріляли з кулькового пістолета, і зараз в них свистів зимовий вітер з моря (А. Санченко);
* Образно. Божий подих захищав дівчинку, як водяна кулькова плівка захищала рибку (В. Багірова).
2. Який має у своїй будові кульку або кульки (у 1 знач.) (див. ку́лька 1).
Сила тертя кочення при однаковому навантаженні значно менша за силу тертя ковзання. На цьому явищі ґрунтується застосування кулькових і роликових підшипників (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульковий — кулькови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- кульковий — -а, -е. Прикм. до кулька. Кулькова авторучка (ручка) — автоматична ручка для писання, в якій перо заміняє кулька і замість чорнила використовується спеціальна паста. Кулькова бомба — авіаційна бомба, начинена великою кількістю металевих або пластмасових кульок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кульковий — КУЛЬКОВИ́Й, а, е. Прикм. до ку́лька. Словник української мови в 11 томах