культурний
КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до культури (у 1 знач.).
Може, кому вона [робота] нагадає про .. те, як кляті культурні питання не дають спромоги милуватися світовою красою (Панас Мирний);
Я запропонував вести в газеті постійний одділ [відділ] хроніки галицького життя – політичного, громадського, культурного (М. Коцюбинський);
Здається мені, що з кожним кроком я відходжу все далі від “культурного” життя (М. Грушевський);
Ось все, що можна найти на всіх виставках, всіх, так званих культурних, центрів (В. Винниченко);
Країна .. в силу свого геополітичного становища впродовж тисячоліття перебувала на розхресті протилеглих [протилежних] культурних впливів (О. Забужко);
// Стос. до поширення культури.
Мало єсть таких, що проводять культурну роботу в народі безпосередньо (Леся Українка);
В Україні саме XIX ст. стало тим часом, коли .. культурний процес набув змісту власне українського (з наук. літ.);
1861 рік .. Україну охоплює просвітянсько-культурний рух (з наук.-попул. літ.);
// ірон.
Над дверима прибили вивіску “Пиво-води“. Усі з зацікавленням спостерігали за впровадженням в дію цього культурного закладу (Ю. Винничук).
2. Освічений, вихований, з високим рівнем культури.
Друге [оповідання] – невеличкі нариси, як однакові враження відбиваються у душах культурної людини і простого чоловіка (Панас Мирний);
А ще культурна людина, педагог, якому довірили виховувати підростаюче покоління! (Б. Антоненко-Давидович);
– Треба стояти лицем до мас, бути чуйним, культурним, діловим, – говорив він, проводжаючи обох аж до дверей (А. Шиян);
Він .. ішов по садках полохати закоханих, а культурний Борька, хоч і стояв “вище цього”, а все-таки супроводжував свого друга (О. Гончар);
// Відповідний до вимог культури.
Культурних розваг .. було тоді небагато. Приміщення під клуб ще не було відремонтоване (І. Микитенко);
Фабрика була досить солідна, та культурний рівень її був низький (О. Довженко);
– Запевняю вас, що нічого з вашим старим не станеться .. І за себе теж не турбуйтесь: ви не в лісі, ви в культурній, цивілізованій Полтаві (О. Гончар);
Грушевич дивився з докором, нiби ми навмисне уникали тюрми, щоб не вiдчути туги за культурним ставленням (Р. Андріяшик).
3. Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва.
– Анархія у прифронтовій смузі продовжується. Поділля, Волинь руйнуються. Цукрові та винокурні заводи, великі маєтки, культурні господарства – знищуються селянами та солдатами (А. Головко);
// Який здійснюється високорозвиненими, досконалими засобами виробництва.
Зразу ж впадала в око культурна обробка землі (Ю. Смолич).
4. Який розводиться, вирощується (про рослину); протилежне дикий.
– Чув, що .. гречка єдина з культурних рослин на планеті, яка не має диких своїх попередників (О. Гончар);
Машини нездатні приймати енерґію Сонця, її приймають тільки злаки та інші культурні рослини (М. Руденко);
Археологічні розкопки свідчать про те, що доісторичні форми кукурудзи порівняно з сучасними були значно примітивнішими, проте це були вже культурні рослини (з наук. літ.);
Товсті листки, великі круглі бруньки, опушені і гранчасті кінці гонів подовження свідчать про те, що сіянці культурні (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- культурний — (з високим рівнем розвитку) розвинений, цивілізований, (про людину) вихований, інтелігентний. Словник синонімів Полюги
- культурний — культу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- культурний — (хто) цивілізований, освічений, вихований; (світ) розвинений, високорозвинений; (вплив) цивілізаційний; (овес) не дикий, культивований. Словник синонімів Караванського
- культурний — див. вихований Словник синонімів Вусика
- культурний — [кул'турнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- культурний — -а, -е. 1》 Стос. до культури (у 1 знач.). || Стос. до поширення культури. 2》 З високим рівнем культури; освічений, вихований. || Відповідний до вимог культури. 3》 Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ (який досяг високого рівня розвитку у виробничому, суспільному й духовному житті), ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, РОЗВИ́НЕНИЙ (РОЗВИ́НУТИЙ). Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації (М. Словник синонімів української мови
- культурний — Культу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Я запропонував вести в газеті постійний одділ [відділ] хроніки галицького життя — політичного, громадського, культурного (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- культурний — Культурний, -а, -е Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23. Словник української мови Грінченка