культурний

Значення в інших словниках

1. культурний — (з високим рівнем розвитку) розвинений, цивілізований, (про людину) вихований, інтелігентний. Словник синонімів Полюги
2. культурний — культу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
3. культурний — (хто) цивілізований, освічений, вихований; (світ) розвинений, високорозвинений; (вплив) цивілізаційний; (овес) не дикий, культивований. Словник синонімів Караванського
4. культурний — див. вихований Словник синонімів Вусика
5. культурний — [кул'турнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
6. культурний — -а, -е. 1》 Стос. до культури (у 1 знач.). || Стос. до поширення культури. 2》 З високим рівнем культури; освічений, вихований. || Відповідний до вимог культури. 3》 Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Може, кому вона [робота] нагадає про .. те, як кляті культурні питання не дають спромоги милуватися світовою красою (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
8. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ (який досяг високого рівня розвитку у виробничому, суспільному й духовному житті), ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, РОЗВИ́НЕНИЙ (РОЗВИ́НУТИЙ). Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації (М. Словник синонімів української мови
9. культурний — Культу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Я запропонував вести в газеті постійний одділ [відділ] хроніки галицького життя — політичного, громадського, культурного (Коцюб. Словник української мови в 11 томах