культурний

КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до культури (у 1 знач.).

Я запропонував вести в газеті постійний одділ [відділ] хроніки галицького життя — політичного, громадського, культурного (Коцюб., III, 1956, 258);

Економічне, громадське, культурне життя російського, українського та білоруського народів розвивалося в тісних взаємозв’язках (Рильський, III, 1956, 15);

Україна зробила величезний стрибок у своєму економічному і культурному розвитку (Наука.., 12, 1957, 1);

// Стос. до поширення культури.

Мало єсть таких, що проводять культурну роботу в народі безпосередньо (Л. Укр., V, 1956, 94);

Після розв’язаного завдання найбільшого в світі політичного перевороту перед нами стали інші завдання — завдання культурні.. (Ленін, 33, 1951, 48);

Член партії повинен: ..брати активну участь у політичному житті країни, в керуванні державними справами, в господарському і культурному будівництві (Статут КПРС, 1961, 5).

2. З високим рівнем культури; освічений, вихований.

Друге [оповідання] — невеличкі нариси, як однакові враження відбиваються у душах культурної людини і простого чоловіка (Мирний, V, 1955, 406);

— Треба стояти лицем до мас, бути чуйним, культурним, діловим,— говорив він, проводжаючи обох аж до дверей (Шиян, Баланда, 1957, 199);

Він.. ішов по садках полохати закоханих, а культурний Борька, хоч і стояв «вище цього», а все-таки супроводжував свого друга (Гончар, IV, 1960, 79);

// Відповідний до вимог культури.

Культурних розваг в комуні було тоді небагато. Приміщення під клуб ще не було відремонтоване (Мик., II, 1957, 476);

Фабрика була досить солідна, та культурний рівень її був низький (Довж., І, 1958, 20);

— Запевняю вас, що нічого з вашим старим не станеться.. І за себе теж не турбуйтесь: ви не в лісі, ви в культурній, цивілізованій Полтаві (Гончар, II, 1959, 177).

3. Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва.

— Анархія у прифронтовій смузі продовжується. Поділля, Волинь руйнуються. Цукрові та винокурні заводи, великі маєтки, культурні господарства — знищуються селянами та солдатами (Головко, II, 1957, 482);

// Який здійснюється високорозвиненими, досконалими засобами виробництва.

Зразу ж впадала в око культурна обробка землі (Смолич, І, 1958, 55).

4. Який розводиться, вирощується (про рослину); протилежне дикий.

Товсті листки, великі круглі бруньки, опушені і гранчасті кінці гонів подовження свідчать про те, що сіянці культурні (Юним мічур.., 1955, 55);

Археологічні розкопки.. свідчать про те, що доісторичні форми кукурудзи порівняно з сучасними були значно примітивнішими, проте це були вже культурні рослини (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 3);

// Оброблюваний (про грунт, землю).

∆ Культу́рний шар, архл.— шар землі, що містить органічні рештки, будівельні залишки і предмети матеріальної культури минувшини.

Всього в культурному шарі вдалося зібрати близько 50 великих і дрібних уламків глиняного посуду (Археол., IX, 1954, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культурний — (з високим рівнем розвитку) розвинений, цивілізований, (про людину) вихований, інтелігентний. Словник синонімів Полюги
  2. культурний — культу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. культурний — (хто) цивілізований, освічений, вихований; (світ) розвинений, високорозвинений; (вплив) цивілізаційний; (овес) не дикий, культивований. Словник синонімів Караванського
  4. культурний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  5. культурний — [кул'турнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. культурний — -а, -е. 1》 Стос. до культури (у 1 знач.). || Стос. до поширення культури. 2》 З високим рівнем культури; освічений, вихований. || Відповідний до вимог культури. 3》 Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Може, кому вона [робота] нагадає про .. те, як кляті культурні питання не дають спромоги милуватися світовою красою (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  8. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ (який досяг високого рівня розвитку у виробничому, суспільному й духовному житті), ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, РОЗВИ́НЕНИЙ (РОЗВИ́НУТИЙ). Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації (М. Словник синонімів української мови
  9. культурний — Культу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. культурний — Культурний, -а, -е Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23. Словник української мови Грінченка