кундосити

КУНДО́СИТИ, до́шу, до́сиш, недок., діал.

Смикати (у 1 знач.), шарпати.

Було не савити, не варварити, ані амбросити, але куделю було кундосити (Номис);

Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить, нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить (Сл. Б. Грінченка);

Ще скажу, не про вас згадуючи, – любимо, ах, як любимо ми кундосити інших! (із журн.).