кунцит

КУНЦИ́Т, а, ч.

1. Мінерал, різновид сподумена зеленого, смарагдово-зеленого, рожево-бузкового, бурого забарвлення.

Кунцит при тривалому рентгенівському або радієвому опроміненні набуває нестійкого смарагдово-зеленого забарвлення (з наук.-попул. літ.);

Літотерапевти припускають, що кунцит сприятливо впливає на серцеву діяльність (із журн.).

2. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.

Єдиний коштовний камінь, що складається з одного елемента – кунцит (із журн.);

Кунцит – камінь серцевого сплетення. А матеріальні прояви серця такі: відкритість, чистота, безпека, сила, любов (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунцит — -у, ч. Мінерал, різновид сподумену; дорогоцінний камінь. Великий тлумачний словник сучасної мови