куншт
КУНШТ, а, ч., заст.
Малюнок, картинка.
А що ж то у його будинках Добра й худобоньки було!.. А скільки образків версальських, Малярських кунштів і божків (П. Гулак-Артемовський);
Опріч образів висіли ще на стінах деякі куншти: два козаки тягаються за чуби, а внизу підписано: “Два дурні б'ються, а третій дивиться” (О. Стороженко);
Скрiзь люблять оздобу i розумiються на кунштах (Б. Лепкий);
Після свят я подався до своєї цехової майстерні – закінчував дві мистецькі роботи, сідло і сагайдак, не для продажу, а самого куншта ради (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куншт — куншт іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- куншт — -а, ч., заст. Малюнок, картинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куншт — куншт майстерність (ст): Репортер “Вечірньої газети” зробив із нього простонапросто генія поліційного куншту, в порівнянні з яким усякі там Пінкертони чи Шерлок-Голмси були смішними нулями (Керницький) ◊ ви́щий куншт найвищий клас, ґатунок (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- куншт — 1) малюнок, картина, прикраса 2) умілість, мистецтво, жартівливий твір, майстерність; фокус (польське kunszt) Словник застарілих та маловживаних слів
- куншт — МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. Словник синонімів української мови
- куншт — КУНШТ, а, ч., заст. Малюнок, картинка. Опріч образів висіли ще на стінах деякі куншти: два козаки тягаються за чуби, а внизу підписано: «Два дурні б’ються, а третій дивиться» (Стор., І, 1957, 234). Словник української мови в 11 томах