купати

КУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.

Занурювати у воду для миття, освіження, загартування і т. ін.

І княгиня з дитиною Не тією стала .. І купала, й колихала, Сама й годувала (Т. Шевченко);

Глафіра в дерев'яних ночвах купала свого ненаглядного сина (С. Чорнобривець);

Помпами накачували воду в нерестові ставочки, з розсадних виловлювали коропів, ще раз купали в солоній ванні (І. Багмут);

Загалом приднiстрянцi – витiвники, але пiсля вiйни змiнилися, якось розм'якли, немов довго їх купали в теплих водах iз тавертинових печер (Р. Андріяшик);

Двоє купають біля річки своїх коней (В. Лис);

Купали їх [учениць] в басейні, вчили їздити верхи на конях, доглядати за квітами і таке інше (І. Роздобудько);

// Занурювати що-небудь у щось рідке, сипуче і т. ін.

Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами; кучеряві верби купають у воді віти (Марко Вовчок);

* Образно. Вже сонце котилось до темного бору І в теплім промінні купало І ярі лани, і веселую гору, – Навколо все барвами грало (Леся Українка);

Ростуть дуби, купають в небі віти, А навкруги, немов веселі діти, Дубки та липки зводяться рясні (М. Рильський);

Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають (П. Тичина).

(1) Купа́ти в барві́нку (у люби́стку) – мити відваром трав дитину, що, за народним повір'ям, приносить вроду і щасливу долю.

До схід сонця воду брала, В барвінку купала [дитину] (Т. Шевченко);

– Тебе, Чіпко, мабуть, у любистку купали, що так усі жінки липнуть до тебе (Панас Мирний);

Ти співала мені в сині ночі люлійних [колискових] пісень, ти в любистку мене у хатині похилій купала, коли вперше я крикнув і глянув із ночі на день... (В. Сосюра).

◇ (2) Купа́ти в окро́пі – строго виховувати, вчити принциповості, заповзятості і т. ін.

Чубенко за свого й голови не пошкодує, але ж і допече, бо в'їдливий і завзятий, такого мати в окропі купала, а батько кропивою пестив (Ю. Яновський).