купчий
КУ́ПЧИЙ, а, е.
1. Стос. до документів про купівлю (будинку, землі, машини і т. ін.).
Відтак по весні втрапив на .. поруйнований повінню острівець, .. половина хат [там] пустувала, то з купчими паперами сільрадівського порога оббив, про все домовився (Є. Пашковський).
2. у знач. ім. ку́пча, чої, ж. Те саме, що Ку́пча гра́мота (див. гра́мота²).
[Герасим:] Ху! Слава Богу, справився з ділами: совершив [зробив] купчу, і земельки прибавилось (І. Карпенко-Карий);
Вона від нього має скарб: .. Штук три з коронами серветки й фальшиву купчу на маєтки (В. Еллан-Блакитний);
Новиков повідомляв, що сьогодні ранком надійшла купча на ім'я .. князя Рєпніна (Б. Левін);
Ми на початку сімдесятих, придбавши хату, оформляли у сільській раді купчу на неї (В. Дрозд);
* Образно. Рвонув чорт сорочку Плачинді, подивився .. і вже купчу виймає на продаж душі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- купчий — ку́пчий прикметник Орфографічний словник української мови
- купчий — Ку́пчий. Купівельний. ● Сила купча - купівельна спроможність. Із урядових сьвідоцтв показує ся, що, пр[иміром], в Індиї аж до прошлого року і в Мехику фунт срібла задержав тоту саму силу купчу. Українська літературна мова на Буковині
- купчий — -а, -е: Купча грамота іст. — нотаріальний акт про купівлю і продаж нерухомого майна, про право володіти ним. Купча земля іст. — земельні ділянки, які куплені селянами понад надільну землю і яка є їх власністю без будь-яких обмежень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купчий — ку́пчий куплений, придбаний у магазині (ст): – О, прошу пані, яке печиво. Пиха! А коли то Славця встигли напекти? – Та то купче, пані Юлю. – А, о, так, так, тепер то добре чути, бо треба добре вкусити, таке тверде (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- купчий — КУ́ПЧИЙ, а, е: Ку́пча гра́мота, дорев.— нотаріальний акт про купівлю і продаж нерухомого майна, про право володіти ним. Словник української мови в 11 томах