курйоз

КУРЙО́З, у, ч.

1. Дивний, недоладний або безглуздий випадок, подія, ситуація.

Я навіть знав і такий курйоз, що автор був перше “нашим відомим”, а потім спустився до “починаючого” (Леся Українка);

– Я .. дедалі більше переконуюсь: життя наше побудовано на суцільних курйозах (В. Канівець);

Наявність в одному барі за шинквасом дзеркала, в котре вона мимохіть поглядала, закономірно призвела до курйозу: .. ти вилив каву, змахнув тарілку і вивернув цукерничку (Ю. Іздрик);

// Неймовірна, пригодницька історія; жарт.

Це виходило наївно, але по-дитячому мило й утішно і додавало ще одного анекдота до багатої скарбниці курйозів із “Нечуєвої сучасності” (С. Єфремов);

В своїх політичних блуканнях він довгий час пробув у Азії і там, очевидно, для курйозу придбав собі цю банку з наркотиком (В. Підмогильний);

Якщо доля підсовує .. несподіванку, варто прийняти її з радістю, як курйоз (І. Роздобудько).

2. Суперечлива інформація, рідкісний неоднозначний предмет, явище і т. ін.

Друкований той курйоз в формі листа.. і розісланий до всіх греко-католицьких священиків (І. Франко);

Ева не пояснювала їй усього, що залишалося між рядками – натяків на минулорічні чи позаторішні події, гучні скандали, законодавчі курйози, політичні особливості (Н. Сняданко);

Курйозом виглядають на шпальтах діаспорних газет банальні русизми, записані відповідно до харківського правопису (з наук. літ.);

Вживання маскулізмів на позначення жінки часом призводить до мовних курйозів (з наук. літ.).