курйоз

Значення в інших словниках

1. курйоз — курйо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. курйоз — див. КУМЕДІЯ. Словник синонімів Караванського
3. курйоз — див. диво; пригода Словник синонімів Вусика
4. курйоз — Дивина, дивогляд Словник чужослів Павло Штепа
5. курйоз — КУРЙО́З, у, ч. 1. Дивний, недоладний або безглуздий випадок, подія, ситуація. Я навіть знав і такий курйоз, що автор був перше “нашим відомим”, а потім спустився до “починаючого” (Леся Українка); – Я .. Словник української мови у 20 томах
6. курйоз — курйо́з (франц. curieux – допитливий, цікавий, від лат. curiosus) дивний або смішний випадок. Словник іншомовних слів Мельничука
7. курйоз — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал. Словник синонімів української мови
8. курйоз — Курйо́з, -зу; -йо́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. курйоз — КУРЙО́З, у, ч. Дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія. Я навіть знав і такий курйоз, що автор був перше «нашим відомим», а потім спустився до «починаючого» (Л. Укр., III, 1952, 744); // заст. Рідкісний, дивний предмет. Словник української мови в 11 томах