1. Великий тлумачний словник сучасної мови

курйозний

курйо́зний

-а, -е.

Який являє собою курйоз; дивний (у 1 знач.), смішний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курйозний — курйо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курйозний — див. КУМЕДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. курйозний — КУРЙО́ЗНИЙ, а, е. Який виглядає як курйоз; дивний (у 1 знач.), кумедний. Знайомість з доктором і його жінкою – курйозні.., бо вони поклонники моїх оповідань, які читали в польському перекладі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. курйозний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. курйозний — Курйо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. курйозний — КУРЙО́ЗНИЙ, а, е. Який являє собою курйоз; дивний (у 1 знач.), смішний. Знайомість з доктором і його жінкою — курйозні (Коцюб., III, 1956, 355); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних — коли не сказати більше — обставинах (Смолич, І, 1958, 62). Словник української мови в 11 томах