курйозний

КУРЙО́ЗНИЙ, а, е.

Який виглядає як курйоз; дивний (у 1 знач.), кумедний.

Знайомість з доктором і його жінкою – курйозні.., бо вони поклонники моїх оповідань, які читали в польському перекладі (М. Коцюбинський);

Талановитий і справжній, інколи курйозний, завжди експансивний і щирий, Володимир Сосюра належить до поетів, за якими ходить популярність (М. Зеров);

Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних – коли не сказати більше – обставинах (Ю. Смолич);

Я думав про інспектора гімназії Ленсаля, відомого тим, що хотів стати поліцейським, але через курйозну випадковість змушений був задовольнитися місцем інспектора (Валерій Шевчук);

Особливо курйозними були стосунки між колишніми товаришами-студентами (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курйозний — курйо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курйозний — див. КУМЕДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. курйозний — -а, -е. Який являє собою курйоз; дивний (у 1 знач.), смішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курйозний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. курйозний — Курйо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. курйозний — КУРЙО́ЗНИЙ, а, е. Який являє собою курйоз; дивний (у 1 знач.), смішний. Знайомість з доктором і його жінкою — курйозні (Коцюб., III, 1956, 355); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних — коли не сказати більше — обставинах (Смолич, І, 1958, 62). Словник української мови в 11 томах