1. Словник української мови у 20 томах

курликати

КУРЛИ́КАТИ, курли́каю, курликаєш і курли́чу, курличеш недок.

1. Видавати звук “курли” (перев. про журавля).

Здалека під небом, В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі (Я. Щоголів);

І тільки б слухати тонкий синиці свист, І журавлиний ключ, що тепло так курличе (М. Рильський);

Знов десь високо під синім склепінням тягнуться довгим ключем дикі гуси, що звучно і лагідно курличуть (У. Самчук);

Чуємо: курличуть в ірій вірний білі журавлі (В. Барка);

Бузьки, курликаючи, один за одним здіймалися в повітря (Любко Дереш);

// Видавати, утворювати звуки, що нагадують крик журавля.

Курличуть колеса. Ось шина ударила в корінь, забряжчали орчики (М. Стельмах);

* Образно. Листи, листи курличуть в піднебессі, Листи, листи, до наших днів мости (В. Багірова);

Місто майже таке, як хотілось його відлучити, обезранені пальці судомно курличуть на схід (І. Андрусяк);

// безос.

Вдалині ледве чутно тужно курликало: чи то поскрипувала незмащена гарба, чи, може, справді пролітали .. журавлі (Ю. Збанацький).

2. перен., розм. Говорити, співати.

Гурт змагається в співах з гуртом, село з селом. А хто відбився від своїх, сидить собі сам під рядном, щоб тепліше, і теж курличе своєї – годинами одної (Л. Смілянський);

– Вино тут сьогодні надзвичайно добре, – говорив далГ Ванек, навіть не слухаючи, що курликає собі під ніс штабний фельдфебель (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курликати — курли́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. курликати — курликаю, курликаєш і курличу, курличеш, недок. Видавати звук "курли" (про журавля). || Видавати, утворювати звуки, що нагадують крик журавля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курликати — КУРЛИ́КАТИ (про журавлів — кричати), КУРЛЮ́КАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше). — Док.: курли́кнути, курлю́кнути, крю́кнути (кру́кнути). Десь угорі курликали журавлі (А. Головко); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (О. Словник синонімів української мови
  4. курликати — Курли́кати, -ли́чу, -чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. курликати — КУРЛИ́КАТИ, курли́каю, курли́каєш і курли́чу, курли́чеш, недок. Видавати звук «курли» (про журавля). Здалека під небом, В вирій летючи, Голосно курлйчу ть Журавлів ключі (Щог. Словник української мови в 11 томах