1. Словник української мови у 20 томах

курівник

КУРІВНИ́К, а́, ч.

Людина, яка займається розведенням курей.

[Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курівник — курівни́к іменник чоловічого роду, істота той, хто розводить курей Орфографічний словник української мови
  2. курівник — -а, ч. Людина, яка розводить курей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курівник — КУРІВНИ́К, а́, ч. Людина, яка займається розведенням курей. [Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (Коч., І, 1956, 595). Словник української мови в 11 томах