1. Орфографічний словник української мови

курівник

курівни́к

іменник чоловічого роду, істота

той, хто розводить курей

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курівник — -а, ч. Людина, яка розводить курей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курівник — КУРІВНИ́К, а́, ч. Людина, яка займається розведенням курей. [Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  3. курівник — КУРІВНИ́К, а́, ч. Людина, яка займається розведенням курей. [Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (Коч., І, 1956, 595). Словник української мови в 11 томах