курівник
курівни́к
-а, ч.
Людина, яка розводить курей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курівник — курівни́к іменник чоловічого роду, істота той, хто розводить курей Орфографічний словник української мови
- курівник — КУРІВНИ́К, а́, ч. Людина, яка займається розведенням курей. [Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
- курівник — КУРІВНИ́К, а́, ч. Людина, яка займається розведенням курей. [Лундишев:] Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко (Коч., І, 1956, 595). Словник української мови в 11 томах