кур'єр

КУР'Є́Р, а, ч.

1. Особа, яку посилають куди-небудь з якимсь дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери і т. ін.; посланець; посильний².

Кур'єр від пана капітана приніс нам три квитки до театру (Олесь Досвітній);

Хоч він прийшов на чверть години раніше призначеного часу, кур'єр зараз же запросив його до ректора (Д. Бузько);

Були в моїм віданні папки, папери Та дід і бабуся – конторські кур'єри (С. Олійник);

З вікна райкому тебе, довгоногого, завжди нагледить хтось, кому неохота бігти кудись у справі і він шукає для себе надійного кур'єра, отого старшого куди пошлють (О. Гончар).

2. Службова особа для роз'їздів із спішним дорученням.

Тоді С. Мазуренко за особливою допомогою російського Уряду посилає в Київ свого кур'єра з докладом про успішність переговорів (В. Винниченко).

3. заст. Кур'єрський поїзд.

Коли скрізь буду їхати кур'єром, то завтра о 7 вечора буду у Відні (М. Коцюбинський);

З доктором Зінгером ми зазнайомилися в м'якому купе шепетівського кур'єра, на перегоні Харків – Київ (Ю. Смолич).

(1) Дипломати́чний кур'є́р – особа для доставки секретної, дипломатичної пошти.

Він [міністр] усе ж прийняв Чайку – дипломатичного кур'єра Копенгазької місії, як йому доповіли (Д. Бузько);

Наркомзаксправ, в розпорядженні якого я ще перебував, запропонував мені виїхати дипломатичним кур'єром в Кабул (О. Довженко).