кур'єр

II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИК заст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" (газета) ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); — Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кур'єр — кур'є́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кур'єр — як ім. посильний, розсильний; пор. ПОСЛАНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. кур'єр — -а, ч. 1》 Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний. 2》 Службова особа для роз'їздів із спішним дорученням; особа для доставки секретної, дипломатичної пошти. 3》 розм., заст. Кур'єрський поїзд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кур'єр — Післанець, див. фільд'егер, посильний Словник чужослів Павло Штепа
  5. кур'єр — КУР'Є́Р, а, ч. 1. Особа, яку посилають куди-небудь з якимсь дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери і т. ін.; посланець; посильний². Словник української мови у 20 томах
  6. кур'єр — рос. курьер 1. Службова особа нижчого посадового рангу, що розносить чи розвозить ділову пошту (документи, пакети). 2. В дипломатичних відносинах — службовець, що доставляє дипломатичну пошту. Eкономічна енциклопедія