кур'єр
кур'є́р
-а, ч.
1》 Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний.
2》 Службова особа для роз'їздів із спішним дорученням; особа для доставки секретної, дипломатичної пошти.
3》 розм., заст. Кур'єрський поїзд.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кур'єр — кур'є́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кур'єр — як ім. посильний, розсильний; пор. ПОСЛАНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
- кур'єр — Післанець, див. фільд'егер, посильний Словник чужослів Павло Штепа
- кур'єр — КУР'Є́Р, а, ч. 1. Особа, яку посилають куди-небудь з якимсь дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери і т. ін.; посланець; посильний². Словник української мови у 20 томах
- кур'єр — II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. Словник синонімів української мови
- кур'єр — рос. курьер 1. Службова особа нижчого посадового рангу, що розносить чи розвозить ділову пошту (документи, пакети). 2. В дипломатичних відносинах — службовець, що доставляє дипломатичну пошту. Eкономічна енциклопедія