1. Словник української мови у 20 томах

кусничок

КУ́СНИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до ку́сник.

Була хвиля, коли хотіла [пані] зараз же розірвати письмо, прочитати, пошарпати на куснички (І. Франко);

Дайте мені кусничок паперу, я напишу мамі (У. Самчук);

Мати гримала, а таки діставала з верхньої полиці мисника кусничок хліба з висівок і акацієвого цвіту (В. Дрозд);

Циборовський повів руками, показуючи навколо: хіба це не земля? – Хай ти подавишся, окаянний люципере, тими кусничками! (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусничок — ку́сничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кусничок — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. кусничок — -чка. ч. Зменш.-пестл. до кусник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кусничок — КУ́СНИЧОК, чка. ч. Зменш.-пестл. до ку́сник. Була хвиля, коли хотіла [пані] зараз же розірвати письмо, прочитати, пошарпати на куснички (Фр., III, 1950, 439); Покришити бринзу на дрібні куснички. Словник української мови в 11 томах