1. Словник української мови у 20 томах

кустрі

КУ́СТРІ, ів, мн., діал.

Кудли.

– Я тільки через поріг, а мене сіп за рукав: “Куди лізеш? Піди в хижу, розчеши свої кустрі та аж тоді увіходь до людей...” (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кустрі — див. волосся Словник синонімів Вусика
  2. кустрі — КУ́СТРІ, ів, мн. (одн. ку́штра і ку́штря, і, ж.), діал. Кудли. — Я тільки через поріг, а мене сіп за рукав: «Куди лізеш? Піди в хижу, розчеши свої кустрі та аж тоді увіходь до людей…» (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах