1. Словник української мови у 20 томах

кусючий

КУСЮ́ЧИЙ, а, е.

1. Те саме, що кусли́вий.

З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима ґедзі і крутились над головою (О. Донченко);

Сідалковський ліз на горище.., щоб помститися цим жовтим кусючим тварюкам [осам] (О. Чорногуз);

* Образно. Жінки загули. Стали кусючі, як роздратовані оси (Яків Баш);

Тоді й пішов [Крамаренко] до Бориса. Ну, той і порадив .. Прочитав мораль. Молоде щеня, а кусюче (І. Муратов);

// Такий, що щипає (у 2 знач.).

Бабаїха миє голови неслухняним діткам. Із кусючим милом і щипучим шампунем (І. Андрусяк).

2. Те саме, що колю́чий 1.

Щетина в кожного на обличчі кусюча. Найбільше щетини в Магерама. Не щоки – дротяна щітка (О. Донченко);

Собаки налетіли на нього з обох боків двома клубками кусючої шерсті (П. Загребельний);

Негайно був принесений здоровенний кусючий мішок (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусючий — кусю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кусючий — див. злий Словник синонімів Вусика
  3. кусючий — -а, -е. 1》 Те саме, що кусливий. 2》 Те саме, що колючий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кусючий — КОЛЮ́ЧИЙ (який може колоти, колотися), КІЛКИ́Й (КОЛЬКИ́Й), КУСЮ́ЧИЙ розм. — Пам'ятаєте, по вас стріляють і над вами колючий дріт! (І. Багмут); Позаростають стежечки і доріжечки Зеленими споришами А колькими будяками (П. Словник синонімів української мови
  5. кусючий — КУСЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що кусли́вий. З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима гедзі і крутились над головою (Донч., III, 1956, 77); *Образно. Тоді й пішов [Крамаренко] до Бориса. Ну, той і порадив Прочитав мораль... Словник української мови в 11 томах
  6. кусючий — Кусючий, -а, -е = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у. Словник української мови Грінченка