кухонний
КУХО́ННИЙ, а, е.
Прикм. до ку́хня 1.
Через хвилину все стихло, а через другу – вона побачила, як валка москалів бігом промелькнула повз кухонні вікна (Панас Мирний);
– Прошу пробачити, товаришу Яремченку, – виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик);
// Признач. для кухні, який використовується на кухні.
Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні (О. Донченко);
Раптом у суміжній кімнаті, де Лариса складала хатнє та кухонне начиння, щось загуркотіло (М. Руденко);
Дверi ззовнi були пiдпертi. Довелося їх виважувати кухонним гаком (Р. Андріяшик);
Чути лишень якесь рівномірне шипіння, але то, можливо, шипить, топлячись, маргарин на вибуховій кухонній плиті (Ю. Андрухович);
// Який працює на кухні.
Степанові Гуровичу .. допомагали по кухні його помічниця тьотя Поля .. та низенька кухонна робітниця (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- кухонний — кухо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- кухонний — [кухон:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- кухонний — -а, -е. Прикм. до кухня 1). || Признач. для кухні, який використовується на кухні. || Який працює на кухні. Кухонна сіль — один із найважливіших харчових продуктів, хлористий натрій (NaCl). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухонний — Кухо́нний і кухе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухонний — КУХО́ННИЙ, а, е. Прикм. до ку́хня 1. Через хвилину все стихло, а через другу — вона побачила, як валка москалів бігом промелькнула повз кухонні вікна (Мирний, IV, 1955, 196); — Прошу пробачити, товаришу Яремченку,— виправдовувався Біляєв... Словник української мови в 11 томах