куцак

КУЦА́К, а́, ч., розм.

1. Хтось або щось коротше за звичайне (про людину низького росту, короткий одяг і т. ін.).

Хай ті куцаки нічого не чують. Бо ще молоді й дурні, вони можуть нас неправильно зрозуміти (О. Тесленко);

Виходять чаклуни, відуни, ворожбити – ставні і горбаті, граційні й криві, за ними дибуляють карлики, куцаки, кордуплі (В. Шкляр);

// Те саме, що куци́на.

Серед найпомітніших етнографічних матеріалів маємо .. речі щоденного вжитку, селянський одяг – гунька, куцак, свита, пояси, запаски XIX ст (з наук. літ.);

// Обрубок чого-небудь.

Смереки, як свічі. Кожний куцак горить і кожна гілочка тон виводить (У. Самчук);

Прив'язав кісся до куцака лівої руки і так вимахує, ніби вона й справді зайвою була б, ота рука (Микита Чернявський).

2. Те саме, що чорт.

Куцим, або куцаком, звуть у нас того, що в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок);

* У порівн. – А ще до того вигадлива, весела [Тодоська], до того зуби шкірить, тому моргне, цьому загадку загадає, прямо тобі, як куцак, .. крутиться (Дніпрова Чайка).

3. Те саме, що обрі́з².

Нещодавно шумів ліс шумом зловісним, ляскав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня);

Куцак сильною віддачею мало не виривав чоловіка із землі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцак — куца́к 1 іменник чоловічого роду, істота людина низького росту; чорт розм. куца́к 2 іменник чоловічого роду короткий одяг; обріз — зброя розм. Орфографічний словник української мови
  2. куцак — (низький на зріст) куцан, курдупель, КАРЛИК; (нечиста сила) куций, дідько; (втятий кріс) обріз, обрізан. Словник синонімів Караванського
  3. куцак — див. низький; обріз; чорт Словник синонімів Вусика
  4. куцак — -а, ч., розм. 1》 Хтось або щось коротше за звичайне (про людину низького росту, короткий одяг і т. ін.). 2》 Те саме, що чорт. 3》 розм. Те саме, що обріз II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. куцак — КОРОТУ́Н розм. (низькоросла людина), КУЦА́Н розм., КУЦА́К розм., НЕДО́РО́СТОК розм., КУРДУ́ПЕЛЬ фам., КОТИГОРО́ШОК жарт. Навіть вуст не встиг розтулити Пилип, як Артем уже здогадався.., що за новину приніс до Змієвого валу оцей круглоголовий коротун (І. Словник синонімів української мови
  6. куцак — КУЦА́К, а́, ч., розм. 1. Хтось або щось коротше за звичайне (про людину низького росту, короткий одяг і т. ін.). Серед найпомітніших етнографічних матеріалів маємо.. речі щоденного вжитку, селянський одяг — гунька, куцак, свита, пояси, запаски XIX ст. Словник української мови в 11 томах
  7. куцак — Куцак, -ка м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки. ЗОЮР. II. 45. Словник української мови Грінченка