кущ

КУЩ, а́, ч.

1. Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня.

Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі (Марко Вовчок);

Раз, лежачи знічев'я на травиці, У холодочку під кущем, Він [Собака] розбалакався з Конем (Л. Глібов);

З землі куряться у прозору блакить пахощі засоромлено білих черешень, ніжно-рожевих яблунь, молодих кущів із дитячими щічками листочків (В. Винниченко);

В садку отця Йосипа на кущах аґрусу вже стали зеленіти бруньки (Б. Антоненко-Давидович);

На полі Антон повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівнику та ліщини (С. Чорнобривець);

Ми покружляли навколо урвища i сiли пiд крислатим кущем лiщини (Р. Андріяшик);

* Образно. Вони сиділи одне насупроти одного за золотим кущем багаття (М. Стельмах);

* У порівн. Фатьма йшла попереду – зелена, як весняний кущ (М. Коцюбинський);

// тільки мн. Скупчення таких рослин на певній ділянці, а також ділянка з такими рослинами; чагарник.

Кам'яна печера була в густих кущах під високими дубами, в скелі (І. Нечуй-Левицький);

Із кущів хутко вибігають козаки і парубки, зодягнені по-козацькому (С. Васильченко);

Тривожна ніч .. Здається, вискочить кіннота з кущів і кинеться на нас... (В. Сосюра);

Андрій, крадучись, добрався кущами з секретарем сільради до нього додому (І. Багряний);

// перен.

На генералі – камергерський мундир .. і шапка з іншого генерала – уся в золоті з кущем білого, чудернацького пір'я (Ю. Яновський);

Тільки по лукавих іскорках очей, що проблискують під кущами брів, Дорошенко впізнає свого давнього приятеля (О. Гончар).

2. Скупчення рослин, стебла яких ростуть від поверхні ґрунту пучком.

Сонце світило на їх з-за Росі й пронизувало зелені верби, кущі високої осоки коло самого каменя в воді (І. Нечуй-Левицький);

Кирило нагнув до себе кущ зілля й припав до нього гарячим обличчям (М. Коцюбинський);

Павутиння літало в повітрі, чіплялося за кущі хризантем (М. Томчаній);

Залишилася тільки глиця зі своїм гострим ароматом, велетенські розложисті кущі папороті й паруюча волога лісу (Любко Дереш);

Помідори чекали, поки їх помиють, на кущах у городі (Люко Дашвар);

* У порівн. Зірвалася [Одарочка] і побігла до хати. Мов кущ квіточок котився двором – то вона бігла (Панас Мирний).

3. перен. Об'єднання невеликих підприємств, шкіл, організацій і т. ін.

У класі на задніх партах з блокнотами і зошитами усілися всі мовники куща, директор і завуч (М. Стельмах);

Кущ поліції під його [Тихона] рукою – Яків Квочка, Панько Смик, Хведь Мачула... (К. Гордієнко).

◇ (1) В кущі́; по куща́х – подалі від відповідальності, безпосередньої участі у справі.

– Хто, як не ти, перед районом .. розпинався, що Троянівська сільрада виконає й перевиконає [заготівлю зерна]? Тепер сам у кущі, а на мені хочеш виїхати? (Григорій Тютюнник);

– Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер).