кущ

КУЩ, а, ч.

1. Низькоросла дерев’яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня.

Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі (Вовчок, І, 1955, 350);

Раз, лежачи знічев’я на травиці, У холодочку під кущем, Він [Собака] розбалакався з Конем (Гл., Вибр., 1951, 68);

На полі Антон повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівнику та ліщини (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40);

*Образно. Вони сиділи одне насупроти одного за золотим кущем багаття (Стельмах, II, 1962, 240);

*У порівн. Фатьма йшла попереду — зелена, як весняний кущ (Коцюб., І, 1955, 400);

// тільки мн. Скупчення таких рослин на певній ділянці, а також ділянка з такими рослинами.

Кам’яна печера була в густих кущах під високими дубами, в скелі (Н.-Лев., III, 1956, 292);

Із кущів хутко вибігають козаки і парубки, зодягнені по-козацькому (Вас., III, 1960, 14);

Тривожна ніч.. Здається, вискочить кіннота з кущів і кинеться на нас… (Сос., II, 1958, 422);

// перен. Скупчення або пучки чого-небудь.

За церквою видно кущ верб, такий рясний зеленіє (Тесл., Вибр., 1950, 121);

Тільки по лукавих іскорках очей, що проблискують під кущами брів, Дорошенко впізнає свого давнього приятеля (Гончар, Тронка, 1963, 335).

В кущі́; По куща́х — далі від відповідальності, від безпосередньої участі у справі.

[Горлов:] Це ж народ знаєш який. Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються. Ходять гоголем і ордени одержують. А трохи що не так — в кущі, бояться відповідальності (Корн., II, 1955, 63);

— Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (Кучер, Трудна любов, 1960, 271).

2. Скупчення рослин, стебла яких ростуть від поверхні грунту пучком.

Сонце світило на їх з-за Росі й пронизувало зелені верби, кущі високої осоки коло самого каменя в воді (Н.-Лев., II, 1956, 312);

Кирило нагнув до себе кущ зілля й припав до нього гарячим обличчям (Коцюб., II, 1955, 215);

Павутиння літало в повітрі, чіплялося за кущі хризантем (Томч., Готель.., 1960, 23);

*У порівн. Зірвалася [Одарочка] і побігла до хати. Мов кущ квіточок котився двором — то вона бігла (Мирний, І, 1954, 253).

3. перен. Об’єднання невеликих підприємств, артілей, організацій і т. ін.

Беручи до уваги, що безспірний тип управління радянськими підприємствами, кущами підприємств і цілими галузями ще не виробився, .. з’ їзд вважає можливим і допустимим на шляху до повної єдиноначальності застосування різних комбінацій у справі управління промисловістю (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущ — (низькоросла деревинна рослина) корч, заст. купина. Словник синонімів Полюги
  2. кущ — кущ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кущ — (рослина) корч, д. крак; (гурт підприємств) СОВ. об'єднання; мн. КУЩІ, чагарі, чагарник; Словник синонімів Караванського
  4. кущ — див. родина Словник синонімів Вусика
  5. кущ — -а, ч. 1》 Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня. || тільки мн. Скупчення таких рослин на певній ділянці, а також ділянка з такими рослинами. || перен. Скупчення або пучки чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кущ — КУЩ, а́, ч. 1. Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня. Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі (Марко Вовчок); Раз, лежачи знічев'я на травиці, У холодочку під кущем... Словник української мови у 20 томах
  7. кущ — А, ч. Патлате волосся. Моя тобі порада: сходи у перукарню і зроби щось зі своїм кущем. Словник сучасного українського сленгу
  8. кущ — Багаторічна рослина зі здерев'янілими пагонами вис. 0,5-5 м; бічні пагони розгалужуються одразу над землею; у напівкуща здерев'яніла лише нижня частина пагона (напр., у дроку). Універсальний словник-енциклопедія
  9. кущ — КУЩ (низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня), КОРЧ, КРАК діал., КУПИНА́ заст. Втікач упав головою вниз. Але зараз же знов підвівся й побіг просто на кущі, які стояли перед ним (В. Словник синонімів української мови
  10. кущ — Кущ, -ща́, -ще́ві, -ще́м, на -щі́; кущі́, -щі́в, -ща́м, по -ща́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кущ — Кущ, -ща м. 1) Кусть. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Словник української мови Грінченка