1. Словник синонімів Караванського

кущ

(рослина) корч, д. крак; (гурт підприємств) СОВ. об'єднання; мн. КУЩІ, чагарі, чагарник;

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущ — (низькоросла деревинна рослина) корч, заст. купина. Словник синонімів Полюги
  2. кущ — кущ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кущ — див. родина Словник синонімів Вусика
  4. кущ — -а, ч. 1》 Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня. || тільки мн. Скупчення таких рослин на певній ділянці, а також ділянка з такими рослинами. || перен. Скупчення або пучки чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кущ — КУЩ, а́, ч. 1. Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня. Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі (Марко Вовчок); Раз, лежачи знічев'я на травиці, У холодочку під кущем... Словник української мови у 20 томах
  6. кущ — А, ч. Патлате волосся. Моя тобі порада: сходи у перукарню і зроби щось зі своїм кущем. Словник сучасного українського сленгу
  7. кущ — Багаторічна рослина зі здерев'янілими пагонами вис. 0,5-5 м; бічні пагони розгалужуються одразу над землею; у напівкуща здерев'яніла лише нижня частина пагона (напр., у дроку). Універсальний словник-енциклопедія
  8. кущ — КУЩ (низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня), КОРЧ, КРАК діал., КУПИНА́ заст. Втікач упав головою вниз. Але зараз же знов підвівся й побіг просто на кущі, які стояли перед ним (В. Словник синонімів української мови
  9. кущ — Кущ, -ща́, -ще́ві, -ще́м, на -щі́; кущі́, -щі́в, -ща́м, по -ща́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кущ — КУЩ, а, ч. 1. Низькоросла дерев’яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня. Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі (Вовчок, І, 1955, 350); Раз, лежачи знічев’я на травиці, У холодочку під кущем... Словник української мови в 11 томах
  11. кущ — Кущ, -ща м. 1) Кусть. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Словник української мови Грінченка