1. Словник української мови у 20 томах

кізячок

КІЗЯЧО́К, рідко КИЗЯЧО́К, чку́, ч.

Зменш. до кізя́к, кизя́к.

Може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити (Панас Мирний);

Воском, як відомо, долівку не натирають, а тому сторожиха змазувала її глиною з водичкою, а іноді й кізячку домішувала для моці (О. Донченко);

Убогий смерд викопує землянку, складає з украденого древа хату або просто плете з лози хижку, обмазує глиною з кінським кізячком, мастить крейдою, підсинюючи її (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізячок — кізячо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кізячок — рідко кизячок, -чку, ч. Зменш.-пестл. до кізяк, кизяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізячок — КІЗЯЧО́К, рідко КИЗЯЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до кізя́к, кизя́к. Воском, як відомо, долівку не натирають, а тому сторожиха змазувала її глиною з водичкою, а іноді й кізячку домішувала для моці (Донч. Словник української мови в 11 томах
  4. кізячок — Кізя́к, -ка́ м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. ум. кізячо́к. Мнж. 1. Словник української мови Грінченка