кізячок
КІЗЯЧО́К, рідко КИЗЯЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до кізя́к, кизя́к.
Воском, як відомо, долівку не натирають, а тому сторожиха змазувала її глиною з водичкою, а іноді й кізячку домішувала для моці (Донч., VI, 1957, 515);
Може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити (Мирний, IV, 1955, 287).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кізячок — кізячо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- кізячок — рідко кизячок, -чку, ч. Зменш.-пестл. до кізяк, кизяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кізячок — КІЗЯЧО́К, рідко КИЗЯЧО́К, чку́, ч. Зменш. до кізя́к, кизя́к. Може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити (Панас Мирний); Воском, як відомо, долівку не натирають, а тому сторожиха змазувала її глиною з водичкою... Словник української мови у 20 томах
- кізячок — Кізя́к, -ка́ м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. ум. кізячо́к. Мнж. 1. Словник української мови Грінченка