1. Словник української мови в 11 томах

кізяковий

КІЗЯКО́ВИЙ, рідко КИЗЯКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до кізя́к, кизя́к.

Вподовж берега заяскравіли весняні купини, запахло кізяковим димом (Гончар, Таврія.., 1957, 64);

Кизяковий попіл.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізяковий — кізяко́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. кізяковий — рідко кизяковий, -а, -е. Прикм. до кізяк, кизяк. Кизяковий попіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізяковий — КІЗЯКО́ВИЙ, рідко КИЗЯКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до кізя́к, кизя́к. Туди й назад бігають, хустками замотані, хлопці з стільниками. Пахне кізяковим димом (С. Васильченко); Дощ ляскотів із металевим дзвоном. Словник української мови у 20 томах