кізяковий
КІЗЯКО́ВИЙ, рідко КИЗЯКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до кізя́к, кизя́к.
Туди й назад бігають, хустками замотані, хлопці з стільниками. Пахне кізяковим димом (С. Васильченко);
Дощ ляскотів із металевим дзвоном. Бовдури по хуторі дмухали кізяковим димом, що ішов не вгору, а вниз (Григір Тютюнник);
Форму для кізяку розташовують у місці, що знаходиться недалеко від кізякової суміші (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кізяковий — кізяко́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- кізяковий — рідко кизяковий, -а, -е. Прикм. до кізяк, кизяк. Кизяковий попіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кізяковий — КІЗЯКО́ВИЙ, рідко КИЗЯКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до кізя́к, кизя́к. Вподовж берега заяскравіли весняні купини, запахло кізяковим димом (Гончар, Таврія.., 1957, 64); Кизяковий попіл. Словник української мови в 11 томах