кісний
КІСНИ́Й¹, а́, е́.
Признач. для коси (див. коса¹).
Кісна стрічка;
Кісний гребінець.
КІСНИ́Й², а́, е́.
Прикм. до коса́2.
Кісна рукоятка;
// Який виготовляє коси.
Кісна майстерня.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кісний — кісни́й 1 прикметник від коса́ — волосся кісни́й 2 прикметник від коса́ — знаряддя Орфографічний словник української мови
- кісний — I -а, -е. Прикм. до коса I. || Признач. для коси. Кісна стрічка. Кісний гребінець. II -а, -е. Прикм. до коса II. || Який виготовляє коси. Кісна майстерня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кісний — КІСНИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до коса́¹; // Признач. для коси. Кісна стрічка; Кісний гребінець. КІСНИ́Й², а́, е́. Прикм. до коса́²; // Який виготовляє коси. Кісна майстерня. Словник української мови в 11 томах
- кісний — Кісний, -а, -е = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534. Словник української мови Грінченка