кісний

Кісний, -а, -е

= тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кісний — кісни́й 1 прикметник від коса́ — волосся кісни́й 2 прикметник від коса́ — знаряддя Орфографічний словник української мови
  2. кісний — I -а, -е. Прикм. до коса I. || Признач. для коси. Кісна стрічка. Кісний гребінець. II -а, -е. Прикм. до коса II. || Який виготовляє коси. Кісна майстерня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кісний — КІСНИ́Й¹, а́, е́. Признач. для коси (див. коса¹). Кісна стрічка; Кісний гребінець. КІСНИ́Й², а́, е́. Прикм. до коса́2. Кісна рукоятка; // Який виготовляє коси. Кісна майстерня. Словник української мови у 20 томах
  4. кісний — КІСНИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до коса́¹; // Признач. для коси. Кісна стрічка; Кісний гребінець. КІСНИ́Й², а́, е́. Прикм. до коса́²; // Який виготовляє коси. Кісна майстерня. Словник української мови в 11 томах