ламання
ЛАМА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лама́ти.
Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (І. Нечуй-Левицький);
Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук, і стогнання, і мук... Одно зостається – мовчання (Леся Українка);
Це... кричуще ламання всієї системи Порядку (В. Винниченко);
Очі Віри Павлівни застигли на другому поверсі дерев'яного будиночка, де два робітники з тріском і гуркотом довершували ламання зовнішньої стіни її студентської кімнати (Б. Антоненко-Давидович);
Чомусь згадувала Євпраксія, вдивляючись у теплий вогонь, як ще малою, у Переяславі, повіз її вже й не пам'ятає хто на ламання калини (П. Загребельний);
Ламання тютюнового листя необхідно провадити в декілька прийомів в міру його достигання (з наук. літ.);
Ламання каменю вимагало не тільки великої фізичної сили, а й певної спритності (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- ламання — лама́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ламання — -я, с. Дія за знач. ламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламання — ЛАМА́ННЯ (поділ чогось на частини шляхом згинання або биття), ЛО́МКА, ЗЛА́МУВАННЯ, ТРО́ЩЕННЯ (перев. чогось крихкого, ламкого на дрібні шматки). Вхопив (о. Артемій) в долоню перо і з усієї сили поставив точку. .. Словник синонімів української мови
- ламання — Лама́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ламання — ЛАМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лама́ти. Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Ламання каменю вимагало не тільки великої фізичної сили, а й певної спритності (Таємн. Словник української мови в 11 томах
- ламання — Лама́ння, -ня с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249. Словник української мови Грінченка