1. Словник української мови в 11 томах

ламання

ЛАМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лама́ти.

Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (Н.-Лев., IV, 1956, 165);

Ламання каменю вимагало не тільки великої фізичної сили, а й певної спритності (Таємн. вапна, 1957, 29);

Ламання тютюнового листя необхідно провадити в декілька прийомів в міру його достигання (Техн. культ., 1956, 381);

Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук, і стогнання, і мук… Одно зостається — мовчання (Л. Укр., І, 1951, 229);

Перебудовуючи роботу школи, необхідно дуже обережно і поступово здійснювати ламання виробленої системи (Літ. газ., 15.VIII 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламання — лама́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ламання — -я, с. Дія за знач. ламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламання — ЛАМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лама́ти. Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (І. Нечуй-Левицький); Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук, і стогнання, і мук. Словник української мови у 20 томах
  4. ламання — ЛАМА́ННЯ (поділ чогось на частини шляхом згинання або биття), ЛО́МКА, ЗЛА́МУВАННЯ, ТРО́ЩЕННЯ (перев. чогось крихкого, ламкого на дрібні шматки). Вхопив (о. Артемій) в долоню перо і з усієї сили поставив точку. .. Словник синонімів української мови
  5. ламання — Лама́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ламання — Лама́ння, -ня с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249. Словник української мови Грінченка