лебедіння
ЛЕБЕДІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лебеді́ти.
Тверда мовчанка і таке ж уперте лебедіння матері вимовно казали про все, що твориться в тих мужицьких душах (У. Самчук);
Земле рідна! Бачу тебе щедру і заквітчану, бачу степи твої широкі і ріки, повні спокою й смутку, і лебедіння ранків над ночами (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me