лебедіння

ЛЕБЕДІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. лебеді́ти.

Тверда мовчанка і таке ж уперте лебедіння матері вимовно казали про все, що твориться в тих мужицьких душах (У. Самчук);

Земле рідна! Бачу тебе щедру і заквітчану, бачу степи твої широкі і ріки, повні спокою й смутку, і лебедіння ранків над ночами (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me