легітимізація

ЛЕГІТИМІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Те саме, що узако́нення.

Пошук шляхів легітимізації нових функцій європейських структур спонукає шукати спільну ідентичність, яка об'єднувала б сотні мільйонів громадян (із журн.);

Суспільний Договір забезпечує у такому разі легітимізацію рішень державних органів, якщо буде виявлена їх конституційна відповідність принципам суспільного сприйняття (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легітимізація — легітиміза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови