ледацюга
ЛЕДАЦЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.
Збільш. до ле́дар.
– Та нехай і по-вашому, але нащо ж ми з жінкою будемо робить на ледацюгу (Б. Грінченко);
Хай займаються скиглінням та дешевою метафізикою всякі ледацюги... (В. Винниченко);
Здоровило з білим, як сметана, чубом, .. цей ледацюга мав протодияконський бас і ніжну душу (І. Микитенко);
Вона вважає, що я, як майбутня господиня, зовсім нікудишня. Варити, пекти не вмію, речі кладу щоразу на інше місце і потім довго шукаю, безнадійна роззява і ледацюга (Ю. Винничук);
Коли б я не був таким ледацюгою.., то прислав би тобі нові речі, віршованою мовою писані (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ледацюга — ледацю́га іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- ледацюга — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- ледацюга — -и, ч. і ж., зневажл. Збільш. до ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ледацюга — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм. Словник синонімів української мови
- ледацюга — ЛЕДАЦЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Збільш. до ле́дар. — Так і нишпорить, погань, щоб хоч годину ту захарлати,— ледацюга! — лаялась Параска (Мирний, IV, 1955, 92); Здоровило з білим, як сметана, чубом, .. цей ледацюга мав протодияконський бас і ніжну душу (Мик., II, 1957, 412). Словник української мови в 11 томах
- ледацюга — Ледацю́га, -ги м. ув. отъ ледака. Ном. № 13663. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька. Марк. Словник української мови Грінченка