ледь

ЛЕДЬ.

1. присл. Те саме, що ле́две 1–3.

Оксані подих перехопило. Ледь стримуючи хвилювання, вона здвигнула плечима (А. Головко);

Парубок наче недбалою ходою підходить до Марти і Фесюкового Гната, ледь витискує з себе “добривечір” і прямує далі (М. Стельмах);

Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (С. Скляренко);

Вона йшла легко, плавно, трiшки випнувши груди пiд льняною вишиваною блузкою, ледь нахиливши набiк голову (Р. Андріяшик);

[Порфирій:] А годочків скільки? [Ів.Товстоліс:] Ну, небагато. Ледь за сорок (І. Кочерга);

Прапор ледь убгався в невеличку торбинку... (О. Іваненко);

Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Н. Рибак).

2. у знач. спол. Те саме, що ле́две 5.

Ледь облетів з нього [жита] ніжно-золотий пил цвітіння, і колос уже тужавіє й дзвенить налитим зерном, похитуючись на гнучкому стеблі (І. Микитенко);

Уночі, ледь встигла задрімати, у лазні здійнявся страшенний гармидер (М. Андрусяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледь — ледь 1 прислівник незмінювана словникова одиниця ледь 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ледь — див. ледве Словник синонімів Вусика
  3. ледь — 1》 присл. Те саме, що ледве 1-3). 2》 у знач. спол. Те саме, що ледве 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ледь — ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наум ледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. Фразеологічний словник української мови
  5. ледь — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
  6. ледь — ЛЕДЬ. 1. присл. Те саме, що ле́две 1-3. Оксані подих перехопило. Ледь стримуючи хвилювання, вона здвигнула плечима (Головко, І. 1957, 114); Парубок наче недбалою ходою підходить до Марти і Фесюкового Гната... Словник української мови в 11 томах