ледь

ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наум ледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. іти, пле́нтатися і под. Дуже повільно. Дошкульний дощ .. січе і січе стомлених і голодних січовиків, що плетуться, ледь переставляючи ноги (І. Цюпа). ле́две (ледь, наси́лу) переступа́ти нога́ми. Ми помітили, що вона ледве переступала ногами з виснаження й розпачу (Л. Смілянський); Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступа (Г. Квітка-Основ’яненко).

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги. Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягав по світу ноги (Сеспель), не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру! .. Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Ідуть (хлопці) день, ідуть другий .. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися (по́котом), не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т. ін.) світ. Дуже рано, на світанку. — На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ’яненко); А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько .. встати (А. Головко); На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко).