ледь

Значення в інших словниках

1. ледь — ледь 1 прислівник незмінювана словникова одиниця ледь 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. ледь — 1》 присл. Те саме, що ледве 1-3). 2》 у знач. спол. Те саме, що ледве 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ледь — ЛЕДЬ. 1. присл. Те саме, що ле́две 1–3. Оксані подих перехопило. Ледь стримуючи хвилювання, вона здвигнула плечима (А. Головко); Парубок наче недбалою ходою підходить до Марти і Фесюкового Гната, ледь витискує з себе “добривечір” і прямує далі (М. Словник української мови у 20 томах
4. ледь — ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наум ледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. Фразеологічний словник української мови
5. ледь — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
6. ледь — ЛЕДЬ. 1. присл. Те саме, що ле́две 1-3. Оксані подих перехопило. Ледь стримуючи хвилювання, вона здвигнула плечима (Головко, І. 1957, 114); Парубок наче недбалою ходою підходить до Марти і Фесюкового Гната... Словник української мови в 11 томах