лепта
ЛЕ́ПТА, и, ж.
1. У стародавньому Єрусалимі та в Греції – дрібна монета.
І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепти [до храмової скарбниці] (Біблія. Пер. І. Огієнка).
2. перен., книжн. Посильне подаяння, пожертвування або милостиня.
[Марина (дає гроші):] Візьми, дідусю, і від мене лепту (М. Кропивницький);
– Та хіба можна віддати таке добро! Самих прочан сила-силенна – і кожен несе свою лепту монастиреві (З. Тулуб).
3. перен., уроч. Вклад у яку-небудь суспільну справу.
Працюй, освічуй людей. Клади й свою лепту на користь добра світового, людськості, правди (А. Тесленко);
Кожна людина повинна вносити лепту своєю працею в будівництво і дальший розвиток української держави (з газ.);
// Частка чого-небудь.
Слава тобі, Шафарику .. Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту – думу немудрую Про чеха святого (Т. Шевченко);
– Загальні збори чернігівського [гуртка] .. несуть Вам [М. В. Лисенку] сьогодні й свою лепту признання й подяки (М. Коцюбинський);
А з другого боку, і комітет театральний прикинув свою лепту до того розстрою [трупи] (І. Франко).
◇ (1) Ле́пта вдови́ці – порівняно невеликий, посильний вклад у що-небудь спільне.
Це б то, бачиш, лепта удовиці (Номис);
Будь ти й мені за ознаку надії, Що не потоне народ наш без сліду в народностях інших, Що до скарбниці, до вічного поступу інших народів Він хоч убогую лепту вдовиці успіє вложити (В. Самійленко);
(2) Ні на ле́пту – анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк.
Такий, що ні на лепту не поступиться, ні на лепту (з газ.).
Значення в інших словниках
- лепта — Ле́пта: — тут: посильний грошовий внесок [51] Словник з творів Івана Франка
- лепта — ле́пта іменник жіночого роду внесок книжн. Орфографічний словник української мови
- лепта — Ле́пта, перен. Вклад у яку-небудь спільну справу. Завзиваємо їх [буковиньских Українців], щоби причинили ся і своєю лептою до пошанованя найбільшого Українця[... Українська літературна мова на Буковині
- лепта — -и, ж. 1》 У стародавніх Єрусалимі та Греції – дрібна монета. 2》 Розмінна монета Греції. 3》 перен., книжн. Посильне подаяння, пожертвування або милостиня. 4》 перен., уроч. Вклад у яку-небудь суспільну справу. || Частка чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лепта — ле́пта (грец. λεπτόν) 1. Дрібна давньогрецька мідна монета. 2. Розмінна монета Греції, 1/100 драхми. 3. Переносно – посильний внесок у будь-яку спільну справу. Словник іншомовних слів Мельничука
- лепта — ле́пта вдови́ці. Порівняно невеликий, посильний вклад у що-небудь спільне. Це б то, бачиш, лепта удовиці (М. Номис); Будь ти й мені за ознаку надії, Що не потоне народ наш без сліду в народностях інших, Що до скарбниці... Фразеологічний словник української мови
- лепта — ЛЕ́ПТА, и, ж. 1. У стародавньому Єрусалимі та в Греції — дрібна монета. 2. перен., книжн. Посильне подаяння, пожертвування або милостиня. [Марина (дає гроші):] Візьми, дідусю, і від мене лепту (Кроп., V, 1959, 490); — Та хіба можна віддати таке добро!... Словник української мови в 11 томах
- лепта — рос. лепта 1. Розмінна монета Греції, що дорівнює 1/100 драхми. 2. Переносно-по-сильний внесок у будь-яку справу. Eкономічна енциклопедія
- лепта — Ле́пта, -ти ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561. Словник української мови Грінченка