лимар
ЛИ́МАР, я, ч.
Майстер, який виготовляє ремінну збрую.
Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (П. Гулак-Артемовський);
Бойківські лимарі з фабричної або самотужки вичиненої сириці виготовляли переважно упряж для коней, ремені (з наук.-попул. літ.);
Обробкою шкіри у давнину займались окремі майстри-гарбарі, а також кушніри, шевці, лимарі (з навч. літ.);
Дуже важливе значення має також підготовка і перепідготовка лимарів, ковалів та колісників, бо щороку .. доводиться провадити ремонт возів, саней, збруї тощо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Лимар — Ли́мар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- лимар — див. шорник Словник синонімів Вусика
- лимар — -я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лимар — ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАР розм., ШО́РНИК розм. Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешнього лимаря (Л. Юхвід); Вирізьбляє блискавиця Шви на синім полотні. Словник синонімів української мови
- лимар — Ли́мар, -ря, -реві; -марі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лимар — ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах