1. Словник української мови в 11 томах

лимар

ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую.

Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44);

Дуже важливе значення має також підготовка і перепідготовка лимарів, ковалів та колісників, бо щороку.. доводиться провадити ремонт возів, саней, збруї тощо (Колг. село, 28.І 1955, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лимар — Ли́мар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. лимар — див. шорник Словник синонімів Вусика
  3. лимар — -я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лимар — ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (П. Словник української мови у 20 томах
  5. лимар — ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАР розм., ШО́РНИК розм. Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешнього лимаря (Л. Юхвід); Вирізьбляє блискавиця Шви на синім полотні. Словник синонімів української мови
  6. лимар — Ли́мар, -ря, -реві; -марі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)